"Співак, композитор, лікар"
(до 210-річчя від дня народження
Семена Гулака-Артемовського)
Краєзнавча розвідка
Городище Черкаської області
прийнято вважати "малою" батьківщиною
Семена Гулака-Артемовського, разом із тим можна знайти згадки про Гулаківку - село з вимовною назвою під Городищем Черкаського повіту Київської губернії
Вільшанка -
річка, яка, вочевидь, милувала око майбутнього композитора та співака і слугувала натхненною локацією для багатьох митців
Відомий як композитор, співак, драматург, драматичний артист, автор музики й тексту першої української національної опери "Запорожець за Дунаєм"
Семен Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в сім'ї священника, що славилася козацькими коренями. Його хрещеним батьком був Семен Симиренко. Чи ж не від нього майбутній митець отримав імення?
"У Городищі досі є куток, який називається так само, як і колись, Гулаківкою.
Саме там стояла хата священника Степана Петровича Гулака–Артемовського та його дружини Варвари Арсентіївни. Вони побралися, коли Степанові виповнилося 25 років, а Варі було лише 15. У цій родині у любові народилося дев’ятеро дітей, в тому числі і майбутній всесвітньо відомий співак", - пише Людмила Стригун у своїй статті "Співак із Гулаківки".
Звідки походить подвійне прізвище "Гулак-Артемовський"?
Має місце генетичний зв'язок із генеральним обозним Війська Запорозького, наказним полковником Іваном Гулаком. Один із пращурів, Патрикій Гулак,, який був духівником, одружився з полькою Уляною Артемовською. Задля подружньої злагоди вдався до комбінації двох прізвищ. Звідси - подвійне "Гулак-Артемовський".
Ще малим майбутній композитор виявляв виразний хист до музики та співу
Семен вирізнявся дискантом - високим дитячим голосом. Більше того, батьки прищеплювали йому любов до української культури, рідної мови, народної пісні,
Святого Писання
Згідно з родинною традицією батько віддає 11-річного Семена Гулака-Артемовського до Київського повітового духовного училища (1824)
Якщо богослов'я не цікавило хлопця, то музика навпаки вполонювала. Володіючи дивовижним голосом, Семен Гулак-Артемовський утрапляє до митрополичого хору Софійського собору. Музикою живе й дихає, тож наука стає вторинною. За неуспішність отримує від батька прочуханку, але по смерті останнього "вилітає" з духовного училища
Завдяки заступництву київського митрополита Євгенія 17-річний
Семен Гулак-Артемовський стає співаком хору Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а невдовзі
його буде обрано солістом
Не дивно, що за особливі музичні заслуги 1835-го юнака знову приймають до Київської духовної академії
За 3 роки доля майбутнього генія опери поверне на шлях, вельми подібний до Сковородинового... Йдеться про імперський інтерес до здібної української молоді і про перспективи участі у придворній капелі.
Нині не час мовити докладно про російський відтинок у життєписі Семена Гулака-Артемовського (до слова, з позиції нащадків легко засуджувати вибір сучасників епохи зневоленої України, проте чи завше маємо на це право?).., І все ж варто бодай тезисно зауважити, що вагому роль у становленні визначної постаті Семена Гулака-Артемовського як музиканта відіграв, зокрема, Михайло Глінка, який особисто привіз обдарованого юнака до росії. І надалі був його особистим "опікуном". Відомо, що навіть посприяв звільненню Гулака-Артемовського від духовного сану, який ставав перепоною для цивільної служби.
У петербурзі Семен Гулак-Артемовський познайомився з Тарасом Шевченком. Відтоді двох талановитих українців поєднала щира дружба...
«Благороднійший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене!» – листовно звертався Шевченко до Гулака-Артемовського ( від 30 червня 1856 року). Хоча є непоодинокі припущення, що два земляки могли бути ще й родичами...
З Парижа до Флоренції... Правильність/хибність вибору...
Закордонний відтинок у біографії Семена Гулака-Артемовського
Ще в першій половині ХІХ століття закордонна освіта вельми цінувалася, зокрема коли йшлося про музичний напрямок. Тож цілком логічно, що Михайло Глінка шукає для Семена Гулака-Артемовського мецената, який би оплатив навчання в Європі. Відтак організовує перший прилюдний концерт молодого українського співака, на який було запрошено весь бомонд. І вже влітку 1839 року Семен Гулак-Артемовський вирушає за кордон. Меценатом стає підприємець П.Демидов.
Унікальний голос зачаровує навіть знаних європейських музикантів - італійського педагога й композитора Джуліо Аларі, німецького скрипаля, композитора,, педагога Ґенріха Панофку, італійського тенора Клаудіо Бонольді (в останніх двох Гулак-Артемовський брав уроки). Згодом український талант навчався майстерності у капельмейстера Флорентійського оперного театру Джузеппе Мартоліні й директора місцевої опери, композитора Феліче Романі.
28-річним був запрошений до трупи флорентійського “Teatro della Pergola” - найстарішої опери не лише Італії, а й Заходу загалом. Власне, саме Джуліо Аларі запрошує Семена Гулака-Артемовського до Флоренції.
За кордоном українець зазнає інтриг і пізнає заздрощі, адже отримує провідні ролі в модних операх.
Не втратив ідентичності, не зрадив коренів, тож писав мамі: "- О так, моя рідна ненько, сиджу я у садочку, під синім небом, в далекій чужій стороні, дивлюсь на синє море і згадую вас. А далі подивлюся, як дикі гуси летять, та й заспіваю: “Гуси мої, гусенята, візьміть мене на крилята, та понесіть мене до матінки, а у матінки є що їсти й пити і хороше походити…”
У цім епістолярнім витязі - всепоглинальна туга за Україною та родиною.
Слава про молодого Семена Гулака-Артемовського сягнула російського ландшафту. Московити - на те й московити, щоби користуватися чужими благами, присвоювати собі чужі успіхи... Вибір Гулака-Артемовського може бути позиціонований як зрада. У висліді - образа флорентійського імпресаріо й підступність російства. Проте, опинившись знову в росії, талановитий українець не розриває зв'язків із зарубіжжям, адже невдовзі Імператорський театр починає абонувати італійська оперна трупа, що так само стає доброю школою для Семена Гулака-Артемовського.
Успіх на російських теренах українцеві приносить партія Руслана у 2-й редакції опери "Руслан і Людмила" Михайла Глінки.
У результаті Семена Гулака-Артемовського визнано одним із найкращих басів російської імперії... Далі була роль Михайла Чупруна у п'єсі Івана Котляревського "Москаль-чарівник".
У кожному разі російський імперіалізм жорстоко нівечив долі й душі українців, накладав карб на таланти... Тож тепер в умовах повномасштабної агресії з боку росії особистість Семена Гулака-Артемовського прочитується неоднозначно, коли про певні аспекти говорити не варто й замовчати не вдається... Озвучення російського сліду кидає тінь на український баритон... Кар'єра на московщині, вибір дружини...
1858 року Гулак-Артемовський пише музику до народної пісні "Стоїть явір над водою..." - саме тоді, як стверджують, народжується задум створити українську оперу... І вагома роль у цьому, вочевидь, належить Тарасові Шевченку...
Георгій Терпиловський. Картина “Стоїть явір над водою”
Творець української опери
Як стверджують, перший музичний твір Семена Гулака-Артемовського (водевіль "Картина степового життя циган") загубився. Далі були танцювально-хорова сюїта “Українське весілля”, перша авторська хор-пісня “Нуте швидко, нуте прудко, музики, заграйте", комедія-водевіль “Ніч напередодні Іванового дня”, Музична драма “Руйнівники кораблів” (1853) подібно до першого водевілю втратився. Зрештою, низку витворів митця спіткала схожа доля...Однак цим драматизм не вичерпується: наприкінці 1850-х Семен Гулак-Артемовський почав утрачати розкішний голос... Головні ролі змінюються другорядними... Проте справжній українець ніколи не здається і не кориться течії...
1861 року стартує робота Гулака-Артемовського над оперою "Запорожець за Дунаєм".
Відомо, що сюжет був запропонований представником Харківської школи романтиків - Миколою Костомаровим. Події опери розгортаються на початку XIX ст. за Дунаєм, на турецьких теренах після зруйнування Катериною II Запорозької Січі у 1775 році. Запорожцям остогидла чужина. й вони вирішують повернутися в Україну. З козаками під корогвами на велику сцену повертається й Семен Гулак-Артемовський - саме так сприймають дослівно нове амплуа українського музиканта. Прем'єра опери відбулася 26 квітня 1863 року в Маріїнському театрі (петербург). Партитуру написав Гулак-Артемовський, більше того, саме він був виконавцем головної ролі - запорожця Івана Карася.
Упродовж року зі сцени Маріїнського театру опера звучала 13 разів! Проте росіяни не могли змиритися зі шаленим успіхом українця - і другий сезон для опери був "закритий" (Семена Степановича звинуватили у запозиченні музики з опери Моцарта "Викрадення із Сералю"). Було ще кілька спроб виходу "Запорожця за Дунаєм" "у люди" на сценах російських театрів, заки на неї цілком не було накладено табу... І лише після 1881 року означена опера українського митця зазвучала у Львові.
Не одним музичним хистом...
Семен Гулак-Артемовський був направду різногранною особистістю. Його таланти множилися... Йдеться, зокрема, про малювання мініатюр на слоновій кістці, наукові здобутки (“Статистико-географічна таблиця міст Російської імперії”, оригінальний проєкт водогону)... І - зцілення недужих...
Зміцни тіло і дух мій...
Семен Гулак-Артемовський як цілитель
1865 року володар українського баритону втрачає голос. Відтак, змушений залишити сцену - назавше...
"
Довелося знову шукати заробіток, і, згадавши про успадкований від якогось із предків-козаків дар народного цілителя, Семен Степанович узявся… допомагати людям. Він дістав офіційний дозвіл на лікування “магнетизмом” і щодня, крім неділі та релігійних свят, приймав по 30-40 хворих. Причому не брав з пацієнтів жодної копійки. Тим, хто намагався тицьнути подарунок, стиха роз’яснював:
- Це - не мистецтво, а дар, тому не маю права брати винагороду", - пише Олександр Рудяченко.
У далекі засвіти геній опери відійшов 17 квітня 1873 року в москві
Втративши трьох малолітніх доньок, Семен Степанович не лишив по собі нащадків, проте завдяки братові рід Гулаків продовжився - й досі триває... І, вочевидь, не зміліє...
Пам'ятник Семену Гулаку-Артемовському
в Городищі
Література
Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського з'явився на Городищині : [про видання книги Ольги Осипенко «Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського»] // Молодь Черкащини. – 2013. – 20 лют. – С. 4.
Донець Т. Семен Гулак-Артемовський : [до 200-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського – композитора, співака, автора української класичної опери «Запорожець за Дунаєм»] / Т. Донець // Чумацький шлях. – 2013. – № 1. – С. 9-11.
З піснею в серці : до 200-річчя від дня народження С. С. Гулака-Артемовського (1813-1873) // Календар знаменних і пам'ятних дат. – Київ : 2012. – № 1. – 2013. – С. 72 –76.
Калиновська Т. Дружба великих : [про безкорисливу дружбу двох великих українських велетів духу – Тараса Шевченка і Семена Гулака-Артемовського] / Тетяна Калиновська, Петро Жук // Прес-Центр. – 2012. – 8 серп. – С. 25.
Кирей Вл. Фундатор української опери зцілював хворих : сьогодні виповнюється 200 років автору безсмертного «Запорожця за Дунаєм» Семенові Гулаку-Артемовському / Владислав Кирей // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 лют. – С. 19.
Матвієнко В. Відбудова Музею Гулака-Артемовського в Городищі триває / Вікторія Матвієнко // Нова Доба. – 2011. – 22 листоп. – С. 3.
Осипенко О. «Брате-друже мій єдиний, Семене!» : генії не обирають ні часу народження, ні місця... / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2013. – 7 берез. – С. 17-18.
Осипенко О. Гулаки-Артемовські – дворяни? : до 200-ліття С. Гулака-Артемовського / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2013. – 31 січ. – С. 18.
Осипенко О. Друга мала батьківщина Семена : [про корифея української музики С. Гулака-Артемовського] / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2012. – 27 верес. – С. 17.
Осипенко О. Жертва «русского міра» : 16 лютого виповнилося 205 років С. С. Гулаку-Артемовському : постать / Ольга Осипенко// Слово Просвіти. – 2018. – 22-28 лют. – С. 12.
Осипенко О. Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським : 26 квітня – 155 років з дня постановки першої української опери «Запорожець за Дунаєм» / Ольга Осипенко // Слово Просвіти. – 2018. – 26 квіт.-2 трав. – С. 8.
Осипенко О. Праправнучка композитора : погляд крізь віки : [про корифея української музики С. Гулака-Артемовського, рід Гулаків розповідає праправнучка композитора Ольга Шляхова] / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2012. – 26 лип. – С. 18.
Осипенко О. Родинний храм Гулаків Артемовських / Ольга Осипенко // Молодь Черкащини. – 2014. – 22 жовт. – С. 8.
Осипенко О. Свята дружба земляків : Генії не обирають ні часу народження, ні місця. Кажуть, що все вирішується на небесах. Тарас Шевченко і Семен Гулак-Артемовський народилися в один час, з різницею трохи більше року / Ольга Осипенко // Молодь Черкащини. – 2014. – 12 берез. – С. 7.
Осипенко О. Соловейко із Городища : 16 лютого виповнився 201 рік з дня народження Семена Гулака-Артемовського / Ольга Осипенко // Молодь Черкащини. – 2014. – 26 лют. – С. 11.
Осипенко О. Факти біографії відомого митця вдалося відшукати в метричній книзі : до 200-ліття С. Гулака-Артемовського / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2013. – 24 січ. – С. 18.
Поліщук В. Літературна енциклопедія Черкащини. Т. 1 : А-К / Володимир Поліщук. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2020. – 667 с.
Слободянюк О. Тарас Шевченко : «Я повернувся додому і обійняв щирого друга Семена Артемовського» : віхи історії / Олена Слободянюк // Країна знань. – 2021. – № 6-7. – С. 34-36.
Україна. Верховна Рада. Про відзначення 200-річчя з дня народження Семена Гулака-Артемовського : постанова Верховної Ради України, 16 трав. 2013 р. // Урядовий кур'єр. – 2013. – 5 черв. – Орієнтир. – 2013. – № 20. – С. 9.
Червоненко С. До 200-річчя від дня народження черкаського земляка Семена Гулака-Артемовського ввели в обіг поштову марку / Сергій Червоненко // Прес-Центр. – 2013. – 12 черв. – С. 5.
Чос В. Семен, друг Тараса : минуло 200 років від дня народження видатного українського композитора, оперного співака Семена Гулака-Артемовського / Володимир Чос, Лідія Титаренко // Голос України. – 2013. – 23 лют. – С. 20.
Чос В. Мати композитора / Володимир Чос // Нова Доба. – 2017. – 11 трав. – С. 6-7.
«Я не одинокий, є з ким в світі жить...» : (дати, події, факти з життя Тараса Григоровича Шевченка) : [до 200-річчя від дня народження] // Чумацький шлях. – 2013. – № 4. – С. 2-14.
16 лютого 200 років від дня народження композитора, співака і драматурга С. С. Гулака-Артемовського : (16.02.1813 - 17.04.1873) // Календар пам’ятних дат Черкащини на 2013 рік / КЗ ОУНБ ім. Т. Шевченка. – Черкаси, 2012. – С. 25-30.
